Художній музей у Луцьку

Історія музею

Художній музей у Луцьку - Історія музеюХудожній музей у Луцьку - Історія музею

Події
Календар
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Пошук
Форма входу
Логін:
Пароль:
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Меню сайту

Художній музей у Луцьку

Історія музею

Художній музей у Луцьку - Історія музеюХудожній музей у Луцьку - Історія музею

Історія музею

Художній музей м. Луцька –
скарбниця духовного та мистецького життя регіону, дійовий культурно-науковий центр Волині
.

Вперше питання створення загальнодоступного міського художнього музею було почато у 1930-ті роки шанувальниками старовини й мистецтва.
У 1965 році уже в умовах Радянської України питання про музей порушив директор Волинського обласного краєзнавчого музею Анатолій Каліщук.
В «Доповідній записці», адресованій бюро Луцького міського комітету Комуністичної партії України, він констатував, що у музеї знаходиться біля 400 картин, проте експонується лише 25 полотен в одній невеликій кімнаті. Решта цінних творів зберігається у фондосховищі в дуже поганих умовах. Тому, як зауважив автор доповідної записки, доцільним було б відкрити в Луцьку спеціалізований мистецький заклад, наприклад картинну галерею, для належного збереження та експонування художніх полотен.

Пропозицію А. Каліщука взяли до уваги. Однак минуло вісім років, допоки її втілили в життя. Так, 6 листопада 1973 року було відкрито першу повноцінну експозицію картинної галереї – закладу, що з 1998-го отримав нову назву – Художній музей м. Луцька. Як відділ Волинського краєзнавчого музею він від початку створення функціонує в окремому приміщенні колишнього будинку повітової канцелярії і шляхетських суддів, збудованому 1789 р. на руїнах княжого палацу Луцького замку. Загальна площа одноповерхової будівлі музею 346 м2; вона пристосована під музей і з 5 січня 1990 р. винаймається в Луцького історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

На початках існування Художній музей працював під керівництвом художника Олександра Михайловича Коленка (1973–1974 рр.). Тривалий час його очолював Микола Іванович Черенюк (1974–1988 та 1997–2001 рр.). Певний час на чолі музею був відомий мистецтвознавець Олег В’ячеславович Сидор-Гібелинда (1988–1993 рр.). Плідно працювала на посаді завідувача закладу мистецтвознавець Антоніна Іванівна Лініченко (1996–1997 рр.). Великий внесок у справу розбудови Художнього музею належить Тамарі Леонідівні Левицькій, яка виконувала обов’язки завідувача впродовж 1993–1996 та 2001–2004 рр. Сьогодні музей працює на чолі із Зоєю Михайлівною Навроцькою, мистецтвознавцем, заслуженим працівником культури України.

Художній музей м. Луцька володіє однією із кращих в Україні колекцій західноєвропейського малярства ХVІІ–ХІХ ст. Досить яскраво тут представлене польське малярство ХVІІІ–початку ХХ ст. Однією із цікавинок експозиції є представлена тут колекція українського історичного портрету XVI–XVIII ст., а також твори російського та українського мистецтва ХІХ–початку ХХ ст. У шести експозиційних залах музею площею 263,7 м2 розміщено більше сотні предметів (живопис, графіка, скульптура та речі декоративно-ужиткового мистецтва). Гордістю волинян є полотна, що належать пензлеві таких визначних майстрів, як Хусепе де Рібера, Естебано Мурільйо (Іспанія), Алесандро Маньяско, Франческо Лондоніо (Італія), Франс Снейдерс (Фландрія), Йозеф Грассі, Генріх Гольпейн (Австрія), Ніколя Пуссен (Франція), Франц Вінтерхальтер, Фріц Гуммель (Німеччина), Ян Матейко, Леопольд Лефлер, Войцех Коссак, Юзеф Брандт, Януарій Суходольський, Влодзімеж Тетмайєр-Пшерва, Пьотр Михайловський (Польща), Іван Айвазовський, Лук’ян Попов, Кирило Лемох (Росія), Руфін Судковський, Володимир Орловський, Андроник Лазарчук, Фотій Красицький, Гаврило Остапенко (Україна) та ін.

Наявність такої цінної, чисельної та різноманітної за складом збірки мистецьких пам’яток у Художньої музеї Луцька пояснюється рядом факторів. З-поміж них варто виділити насамперед багату культурну спадщину Волині в цій галузі до початку Другої світової війни, що сприяла наповненню колекції Волинського музею цінними мистецькими об’єктами. Непересічне значення мало й має сьогодні надходження до фондів музею творів сучасних українських та зарубіжних митців. Вагомим фактором поповнення Художнім музеєм власних збірок були й залишаються зусилля його колишніх і нинішніх працівників щодо віднайдення та збереження для прийдешніх поколінь творів мистецтва, які становлять гордість української нації, європейської та світової цивілізації. Слід враховувати й те, що власну повсякденну виробничу діяльність співробітники Художнього музею спрямовували й спрямовують на формування мистецького смаку у мешканців волинського краю та його гостей. В нелегких умовах сьогодення звернення до прекрасного є одним з цілющих джерел, яке допомагає переборювати труднощі, оптимістичніше дивитися у майбуття.

Проведення з цією метою науково-дослідницької, науково-фондової та масово-освітньої роботи залишається головним завданням колективу Художнього музею від часу його заснування. Наукове дослідження, атрибуція мистецьких творів постійної експозиції, основного та допоміжного фонду, пошук нових об’єктів мистецької спадщини, поповнення ними фондосховища музею завжди були визначальними завданнями для співробітників музею. Багато зусиль доклали і значних результатів у цій справі досягли наукові працівники музею М. Черенюк, С. Хабло, Л. Войницька, Т. Левицька, О. Сидор та ін. Праця цих подвижників волинського музейництва стала підґрунтям для відкриття нових підрозділів Волинського краєзнавчого музею – відділу етнографії і народних промислів (1989 р.) та відомого нині не лише в Україні, а й за її межами Музею волинської ікони (1993 р.). На сьогоднішній день у фондах Волинського краєзнавчого музею нараховується трохи більше 2 тис. одиниць зберігання творів образотворчого мистецтва, зокрема, живопису – 1195, графіки – 998, скульптури – 75.

Неможливо оминути й той факт, що у вересні 2012 року, згідно з державним розпорядженням № 1 – 1/147 від 25 січня 2012 року Художній музей м. Луцька було зачинено на реконструкцію. Результатом робіт стали перепланування внутрішнього простору будівлі, розширення площ для представлення творів мистецтв, вдосконалення її технічних характеристик. Однак лише реставраційно-будівельними роботами оновлення музею не обмежилося. Впродовж вересня 2012 – грудня 2013 років усі предмети експозиції та фондів музею були детально опрацьовані реставратором, реставраційної майстерні Волинського краєзнавчого музею – А. Квасюком. Водночас працівники музею детально спланували та розробили відповідну документацію   тексти тематико-експозиційних планів,тексти описів, тексти планів-креслення нової експозиції Художнього музею.

Урочисте відкриття відреконструйованого Художнього музею м. Луцька відбулося 20 грудня 2013 року. Перед представниками обласної та міської влади, митцями, краєзнавцями,істориками та громадкістю міста у шести залах постала нова, розширена експозиція музею.

Від часу створення Художній музей став важливим культурно-мистецьким осередок художнього життя регіону. Завдяки організованим тут виставкам волиняни мали змогу бачити унікальні картини класичного малярства з різних музеїв України, приватних колекцій, зокрема, твори відомих українських художників минулого та сьогодення. З-поміж виставкових заходів варто виокремити такі, як виставка творів Івана Труша, “Альфонс Муха (1860–1939)”, “Барви Карпат”, “Жінки і квіти”, “Дивосвіт творчості Марії Приймаченко (1908–1997)”, “Колористичні метафори Миколи Глущенка (1901–1977)”.

Запам’яталися лучанам виставки західноєвропейської гравюри XV –XVII століть із зібрання Державного Ермітажу (Санкт-Петербург), живопису із приватної колекції Юлія Невзорова (Москва), народного мистецтва Гуцульщини (Коломия), мистецтва країн Далекого Сходу (Київ), польського плакату ART-DECO (Львів); виставки російського живопису другої половини XIX – початку XX століття із зібрання Київського музею російського мистецтва (експонувалися твори Куїнджі, Крамського, Тропініна, художників «срібного віку» російської культури).

Відповідно до вимог сучасності, ритмів модернізованої людської спільноти, з 2002 р. власну виставкову діяльність колектив музею наповнює новим змістом і формами. Виставки художників стають не просто демонстрацією доробку того чи іншого митця, а важливою імпрезою з науковим контекстом (“Не хлібом єдиним”, “Щаблі до Раю”, “Споглядання і відображення”, “Послання брату” та ін.). Завдяки новим підходам у виставковій діяльності Художній музей сьогодні набуває рис живої динамічної структури, що відповідає новим духовним запитам українського суспільства. При цьому його працівники не забувають досвіду попередників. Великого значення у виставковій діяльності колектив Художнього музею надає популяризації українського мистецтва, вивченню та пропагуванню пошуків волинських художників ХХ–ХХІ ст. (“Луцьк у барвах натхнення”, “Діалог поколінь”, “Колористична симфонія Камчатки”, “Гармонія каменю”, “Творчість як зміст життя”, “Мотиви Луцька” та ін.).

Окрім науково-дослідницької, виставкової, екскурсійної та інших видів роботи значна увага у Художньому музеї звертається на масово-освітню діяльність – вагомий засіб гуртування довкола музею широкого кола волинської інтелігенції. Так, за ініціативою З. Навроцької започатковані творчі заходи, присвячені народному мистецтву Волині. Ними стали мистецькі акції “В руслі великого стилю”, “Сяйво минувшини” та ін. Здійснювалося вивчення та наукове дослідження школи народного малярства с. Журавники Горохівського району. Досвід організатора і керівника цієї школи В. Парахіна, його педагогічна майстерність демонструвалися під час проведення низки майстер-класів, а також на виставці “Промінь воскресіння”.

Яскравою сторінкою діяльності Художнього музею є культурологічні заходи, у ході проведення яких піднімаються теми, пов’язані не тільки з художньою культурою, а й з національною історією. Ними є акції “Рицар смілостю упоєний”, “Відлуння Полтави”, “Українське лицарство у творчості польського художника Юзефа Брандта (1842–1915)”, “Гетьман України Іван Виговський (?–1664)”, “Данило Братковський – український шляхтич, мистець і герой” та. ін. Ці заходи відбуваються під універсальною назвою “Волинський соймик шляхетський”. Їх відвідують художники, літератори, історики, науковці, загалом усі, кому не байдужа культура рідного народу

З 2009 р. Художній музей започаткував новий формат діяльності, пов’язаний з популяризацією музейних колекцій, розвитком національної культури сьогодення. Він став наслідком приєднання до Міжнародного проекту “Ніч музеїв”. Кожну акцію цього проекту колектив музею проводить за ґрунтовною науковою концепцією. Глядачам пропонується не просто огляд виставки або прослуховування музики вночі: їх спонукають замислитись над головною темою, перейнятись проблематикою, новаторськими пошуками та здобутками в царині музики, літератури, театру. Великої популярності у волинян та гостей області набули “Українське альфреско” (2009), “Мистецтво, талант, творчість в контексті історії, особистих біографій мистців” (2010), “Українська культура: минувшина і сьогодення” (2011), “Хочеш осягнути велике? Починай з малого…” (2012).

За попередні два – три роки приміщення Художнього музею постійно ставало то концертним залом, то лекційною аудиторією, то трибуною для науковців та поетів. У 2010 р. тут було презентовано книги Я. Кравченка “Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен”, А. Свідзинського “Синергетична концепція культури”, в межах конференції народного мистецтва “Берегиня” – книгу професора М. Селівачова. У цьому ж році відбулась презентація альбому-каталогу творів народного мистецтва Волині “В руслі Великого стилю”. 2011 р. ознаменувався презентацією книги О. Покальчука “Тремтячі еліти” і праці “Любарт та його сучасники” відомого волинського пам’яткознавця й історика П. Троневича. У 2012 р. приміщення музею стало місцем проведення поетичних читань О. Сливинського.

Загалом кожна подія, що відбувалася в шляхетних стінах Художнього музею, була продуманою, виваженою, чіткою і патріотичною, концептуально пов’язаною із іншою. Всі масово-освітні заходи, що їх проводив Художній музей, позитивно оцінювались у суспільстві як оригінальний формат інтелектуального дозвілля.

У Художньому музеї м. Луцька працюють люди, закохані у свою професію. Вони примножують мистецькі скарби, пропагують, широко їх бережуть і роблять надбанням для наступних поколінь.