Події
Пошук
Форма входу
Логін:
Пароль:
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Меню сайту
Категорії розділу
Cтатті [1]
Конференції [0]
Події музею [1]
Дослідження, атрибуція творів мистецтва [1]
Музейний календар [9]
Музейний календар
Головна » Музейний календар

19 січня – День народження Гаврилюка Івана Миколайовича

Народився Іван Миколайович Гаврилюк 19 січня 1948 року у м. Луцьку (в паспорті запис за колишнім місцем проживання батьків: с. Підлозці Млинівського району Рівненської області). Мати Ніна Павлівна – домогосподарка, батько Микола Максимович – інженер-будівельник. Дитинство пройшло у Луцьку та в с. Красне на Рівненщині, де проживав дідусь по матері Павло. Саме від нього, вочевидь, Іван Гаврилюк перейняв такі риси характеру, як енергійність, життєлюбність, палке захоплення мандрами, а також любов до читання. Найяскравішими споминами про дитячі роки є: намальоване батьком зображення коня, милування природою, буяння пахощів та барв на луці біля Стиру, біблейські оповіді з пам’яті діда Павла у затишному родинному колі вечорами, випасання коней під зоряним небом.
У 1955– 1966 рр. Іван Гаврилюк навчався у декількох луцьких середніх школах: №6, №2 та №3 (нині це приміщення факультету мистецтв Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки). Допитливість та інтереси хлопця виходили за рамки навчальної програми. Його цікавила художня і наукова літератури (історія, географія) – він був частим відвідувачем бібліотек. 
У кінці 1950-х років Іван Гаврилюк почав відвідувати художню студію при Палаці піонерів, керівником якої був Петро Костянтинович Сензюк – авторитетна людина у Луцьку, професійний митець, випускник Одеського художнього училища.
І ще одне захоплення – музика – спонукало Івана Гаврилюка до вступу в музичну школу. Проте свій вибір він зробив на користь іншого навчального закладу – художньої школи. Іван Гаврилюк – один із когорти перших випускників цього навчального закладу 1961–1965років. Навчання під керівництвом талановитих педагогів Сензюка, Хілька, Мальжинського дало хороші результати і допомогло у виборі майбутньої професії.
Одразу після школи Іван Гаврилюк розпочав трудову діяльність: спочатку працював токарем, згодом – за рекомендацією Віктора Мельника – був прийнятий на роботу в художні майстерні облспоживспілки, пізніше займав посаду художника-оформлювача у взуттєвому магазині.
З 1967 до 1973 року він навчається у Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва на факультеті «Проектування меблів та інтер’єру». Його викладачами були Роман Сельський, Карло Звіринський, Вітольд Манастирський, Мирон Вендзилович – відомі творчі особистості в українській художній культурі. Під час навчання у Львові Іван Гаврилюк познайомився із багатьма студентами-лучанами, які після закінчення вузу поповнили когорту професійних художників у його рідному місті: Рафаель Авагян, Богдан Федорук та ін. Студентські роки закарбувалися у пам’яті цікавими, іноді по-юнацьки зухвалими та, нерідко, авантюрними пригодами, та найголовніше – активним творчим життям, відвідуванням художніх виставок (і не тільки у Львові), виконанням перших завдань (проекти меблів Кирилівської церкви у Києві, низка соціальних об’єктів на території Запорізької атомної електростанції). Дипломною роботою став проект молодіжного табору в Карпатах (керівник М. Д. Вендзилович), у якій Іван Гаврилюк на розгляд атестаційної комісії запропонував достоту креативне, як на той час, вирішення архітектурного об’єкта.
Ще в студентські роки Іван Гаврилюк стає учасником численних виставок. Робота «Лукаш і Мавка» (карбування на міді) на тему драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки була презентована на першій із них.
Після закінчення інституту він повертається до Луцька (1973 р.). Працює у Художньо-виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. У 1973–1974 рр. перебуває на службі у лавах Радянської армії (Хмельницька область). Опісля Іван Гаврилюк повертається у рідне місто, продовжує працювати у Художньому фонді. Згодом переходить на роботу до Художнього комбінату, де з 1978-го до 1989-й роки займає посаду головного художника. Під його керівництвом було втілено чималу кількість цікавих проектів ( РАЦС та Волинський обласний театр ляльок у Луцьку, аеропорт у с. Крупа, ресторан у м. Києві, Будинок культури у м. Грубешові (Польща) та ін.). У 1989 році, за ініціативою свого колишнього вчителя Петра Сензюка, Іван Миколайович Гаврилюк стає директором Луцької дитячої художньої школи. Бере участь у створенні кафедри дизайну Луцького технічного університету (1990-ті рр.), стає головою екзаменаційної комісії, працює викладачем.
Іван Миколайович Гаврилюк – енергійна, творча особистість. Упродовж багатьох років він виношував задум створення творчої майстерні для художників. Невдовзі затишна садиба на мальовничому озері Світязь стала маленьким Седневим чи Барбізоном для багатьох художників із різних куточків України та з-за кордону.
У 2011 році Івану Миколайовичу Гаврилюку присвоєно звання заслуженого працівника культури України. З 2011-го до 2017року він працював у Президії директорів спеціалізованих навчальних закладів, від 2012 року – член журі Всеукраїнського конкурсу «Єднаймося, брати мої» (до Шевченкових днів), з 2015 – член експертної комісії Всеукраїнського конкурсу навчальних програм спеціалізованих навчальних закладів (при Всеукраїнському навчально-методичному центрі). 
Нині Іван Миколайович Гаврилюк продовжує активну діяльність у царині культури та образотворчого мистецтва. Він знана людина у Луцьку. І надалі працюючи директором та викладачем художньої школи, вкладає фахові знання, душу і серце в заклад, якому присвятив значну частину свого життя.
Олена Старикова. Стаття до Каледаря знаменних та пам’ятних дат Волині на 2018 рік.

Категорія: Музейний календар | Додав: lutskartmuseum (19.01.2018)
Переглядів: 47 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: